Пляж - величина граничної крутизни укоса

Пляж - це не тільки зона відпочинку людей, а і дієвий засіб для збереження хвилезахисних властивостей берегової лінії при умові забезпечення вірної крутизни залягання укосів (пляжних укосів). Пляжний укіс являється одним із видів укріплення берега, тому не потребує інших додаткових капіталовкладень для захисту берегової лінії в даному місці.

Досвід експлуатації берегоукріплювальних споруд на р. Дніпро свідчить, що при фронтальній дії хвиль висотою до 1,5м на прямолінійний в плані пляжний укіс, його стійкість від розмиву в зоні активного хвилевого навантаження досягається при коефіцієнті закладання укосу рівному 30...50.

Коефіцієнт закладання (mп.у.) пляжних укосів (по методиці Інституту гідромеханіки АНУ) визначається з умови забезпечення динамічної рівноваги частинок грунту при фронтальній дії хвиль та визначається за наступною формулою:

mп.у.=m0+0.37*(hd1%/d50*(jcер/dd1%)^1/3)^1/2,

де m0 - коефіцієнт закладання природього укосу під водою (пісок крупний 2,25; пісок середній 2,50; пісок дрібний 3,0; пилуватий 3,5);

hd1% - висота хвилі забезпеченістю 1%;

d50 - середній діаметр частинок грунту, мм;

jcер - середня довжина хвилі, м;

dd1% - діаметр частинок грунту, менше якого в грунті міститься 1% по масі, мм.

Знайдений коефіцієнт закладання укосу продовжується нижче розрахункового мінімального рівня води на величину розмиваючої дії хвилі , яка визначається за формулою:

hр=0,028*((hd1%)^2*jcер/(d50)^1/2)^2/3.

Нижче даної глибини дозволяється влаштовувати укіс з крутизною рівною коефіцієнту закладання природього укосу під водою. При проректуванні берегоукріплення такого типу обов'язково потрібно враховувати сезонне коливання рівня води у водоймі.

Щодо конструктиву улаштування пляжного укосу, то при грунті укосу відмінному від корінного товщина шару пляжу повинна становити не менше 0,2м та бути розділеною із корінним грунтом термообробленим геотекстилем із первинного поліпропілену.